“Іди гуляй, Господи!”. Головні розноси Зеленського

“Іди гуляй, Господи!”. Головні розноси Зеленського

Українська політика буває всякою, але не нудною. У цьому плані нашій країні завжди “щастило” і на президентів, і на інших високопоставлених державних мужів. 

Часом здається, що уміння формулювати свої думки так, щоб вони ставали мемами, входить у “президентський набір” і передається главі держави разом з булавою і посвідченням.

Усі попередні президенти, а особливо Віктор Янукович, встигли збагатити український фольклор цілим новим пластом політичних афоризмів. 

Чинний глава держави Володимир Зеленський досить недавно на своєму посту. Говорити про те, наскільки успішним він буде на цьому місці, ще дуже рано.

Але уже тепер, менш ніж за 100 днів після інавгурації, можна з упевненістю сказати, що Зеленський точно впише своє ім’я в історію українського політичного фольклору.

За своє коротке президентство новий глава держави встиг підняти на небачену досі висоту жанр політичного розносу.

До цього глави держави часом вдавались до таких форм спілкування з чиновниками різних рівнів і рангів. Але від часів Кучми і трошки Януковича цей жанр відчутно занепав. В основному через те, що і ті, хто кричав, і ті, на кого кричали, були людьми одного кола, спілкувались з тими ж знайомими, сиділи на тих же схемах.

Публічне з’ясування стосунків виглядало дивним і всередині політичного класу не сприймалось. Чого, мовляв, кричати, якщо можна спокійно в кабінеті все “порішати”.

Зеленський у світі української політики – людина нова, навіть краще сказати чужа. Він нікого не знає і не дуже цим переймається. Новий президент розуміє, що рівень його підтримки  це частково і рівень ненависті до всього старого політичного класу. 

І тому новий глава держави дозволяє собі не церемонитись і не добирає слів. Коли дивишся черговий рознос Зеленського в якомусь із обласних чи районних центрів, то інколи стає страшно, чи не підуть в хід канчуки і розпечені бики.

Політики усіх рівнів в шоці, але народу подобається. Тому сміємо припустити, що жанр політичного розносу буде розвиватись новим президентом і надалі. 

А поки що ми вирішили зібрати найгучніші публічні бичування, які Зеленський уже встиг провести.

Розгін Ради

Проблеми із Зеленським почались у політиків попередніх часів у прямому сенсі з перших хвилин. 

Уже у своїй інавгураційній промові, тобто взагалі в першому офіційному виступі, новий президент разом і смачно “мокнув” весь політичний клас.

Почав Зеленський з уряду:

“Я не розумію, чесно кажучи, наш уряд, який тільки розводить руками і каже: “Ми нічого не можемо зробити”. Це неправда – можете. Ви можете взяти аркуш, взяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори”.

А тоді дійшла черга і до народних депутатів:

“Я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс. А також я прошу вас звільнити з посад: голову Служби безпеки України, генерального прокурора України, міністра оборони України.

У вас буде на це два місяці. Зробіть це і повісьте медалі собі. Непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду 8-го скликання”.

Рознос митників на Закарпатті 

Перші тижні після інавгурації президент Зеленський поводився досить стримано і делікатно. Чиновників звільняв, але без особливих публічних спецефектів.

Відносне затишшя урвалося із наближенням парламентських виборів. Перший вибух публічних розносів стався 6-го липня, коли президент Зеленський відвідував Закарпаття і проводив нараду з митниками західних областей.

Президент представляв нового губернатора Закарпаття і привітав його такими словами: “Ви не хвилюйтесь, хвилюватись зараз будуть ті, хто займається контрабандою”.

І почалося. Президент підняв голів регіональних західних митниць і “делікатно” почав: чому вони досі не звільнились?

“Якщо ви не можете подолати контрабанду, то чому ви просто не звільнитесь? Зарплати маленькі, для чого ж ви це робите?” – запитував президент. 

Це мичаніє ваше уже отут стоїть. Якщо можна, я думаю, що головні складнощі це люди. Я прошу вас написати заяви про звільнення. Якщо ви цього не можете зробити, то… Пане Власов, ви можете цих людей звільнити?” – звернувся президент до в.о. голови ДФС.

“Відповідно до закону…” – почав було Власов, але його тут же урвав Зеленський.

“Та мені без “відповідно”. Мені ця ваша бюрократія! Ви можете їх звільнити? Якщо вони не звільняються протягом двох днів, ви можете їх звільнити? Добре”, – розпалювався президент.

Коли ж з’ясувалось, що один із керівників митниці втік у відпустку, Зеленського і зовсім понесло. Найбільше дісталося заступнику одного з керівників митниці, якому “прилетіло” навіть за те, що має iPhone.

І, як вишеньку на торті, Зеленський дав усім одну обіцянку:

“Якщо у вас є відчуття, що у нас є тільки новий Баканов, а більше ніякі силові органи ми не контролюємо, то це відчуття пройде. Одразу після виборів у Верховну Раду”.  

“Розбійник” із Борисполя 

Наразі найбільш відомим зразком публічного розгону у виконанні Зеленського стало “вигнання розбійника” у Борисполі.

10-го липня президент представляв нового голову Київської ОДА. Заразом зайшов у Бориспільську лікарню, і побачене там його вразило. Тож коли відбувалась зустріч із бориспільськими чиновниками і депутатами, Зеленський почав її з питання лікарні. Мовляв, у лікарні ремонту нема, а в міськраді – все супер.

І тут з’явився тепер уже відомий на всю країну секретар міськради Борисполя Ярослав Годунок, який вирішив скористатися близькістю президента і розказати йому, як вирішити проблеми лікарні.

І наче все йшло нормально, аж поки Зеленський не “почитав інтернет”:

“Коли людина дуже багато кричить, я завжди прошу знайти мені щось в інтернеті про неї. Я тут прочитав, газета. Скажіть, правда це чи ні. “Член “Батьківщини”, секретар Бориспільської міської ради, раніше засуджений за частиною 3 статті 142 ККУ – “розбій, поєднаний з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень”. Ярослав Михайлович…”

“Миколайович”, – поправив президента Годунок. І зробив це даремно.

“Вийдіть отсюда. Вийди отсюда, розбійник ти! Плохо чуєш мене? Я Вас спрашиваю, це Ви? Будете на райадміністрації кричати!” – коментував Зеленський, поки Годунка виводили із залу. І, щоб він не заблукав, президент додав: “Англійською Exit… Іди гуляй, Господи!”.

Парі з Філатовим, привіт Кличку і вітання з Кривого Рогу Семераку 

Через два дні після Бориспільських баталій президент Зеленський поїхав на малу Батьківщину – у Дніпро та Кривий Ріг.

Акомпанував сольним партіям президента у цій поїздці глава його Офісу Андрій Богдан.

Першим під роздачу потрапив мер Дніпра Борис Філатов. 

“Ви сказали, що “я побудую міст за рік”. А пройшло уже три”, – поцікавився Зеленський у мера.

“Не три, а два”, – не розгубився Філатов, відганяючи набридливу осу. І нащось додав: “Через півтора місяці, на День міста, ми його закінчимо”.

“Точно?” – ухопився за обіцянку Зеленський. 

І, щоб мер не мав простору для маневру, пояснив: “Я як президент не можу ні на кого впливати, але я можу підтримати якогось мера, а можу не підтримати. Пропоную парі. Чесне. Якщо 14 вересня міст не відкриєте, можете самі іти у відставку”.

Другою жертвою стриманогї “порки” у Дніпрі став теж мер, але Києва. Гуляючи павільйонами “Південмаша” Зеленський дізнався, що начебто столиця винна підприємству гроші за трамваї. Глава Офісу Андрій Богдан миттєво знайшовся і запропонував зателефонувати Віталію Кличку.

“Алло, Віталій Володимирович? Вітаю. Це Зеленський Володимир, ви на гучному зв’язку”, – ошелешив Зеленський Кличка, який, мабуть, чекав просто розмови з Богданом. 

“Ми тут з Андрієм і з колегами, ми на “Південмаші” знаходимось”, – пояснив президент і почав ненав’язливо вибивати гроші за поставлений трамвай.

“Якщо можна, розберіться з питанням фінансів. А щодо того, як використовувати нашого вітчизняного виробника, який для нас у пріоритеті, ми з вами поспілкуємося окремо”, – закінчив Зеленський, і Богдан поклав слухавку.

Кличко спохопився за кілька годин, видав детальне пояснення і побідкався, що трамваї з Дніпра тільки те і роблять, що стоять на ремонті, але публічний момент уже був втрачений. Як і кілька відсотків підтримки.

Третім, найбільш емоційним, актом публічних розносів того дня став візит у Кривий Ріг.  

Місто славне своїми металургійними підприємствами і катастрофічним станом екології.

З останнього Зеленський і почав. Точніше не зовсім з екології, а з міністра:

“Ми запросили міністра екології, щоб він приїхав сюди до нас. Ми всі приїхали він не може. І це дуже гарно, що нас показують камери: він не зміг, тому що у нього передвиборча кампанія. Я хотів би передати усім львів’янам, а саме там у нього передвиборча (кампанія – УП)… що пан Семерак, ми його запросили, він міністр екології, саме головна екологічна проблема і криза в Кривому Розі, а він сюди не приїхав через вибори”.

“Я думаю, що зараз я йому дуже “допоміг” у Львівській області”, – пожартував Зеленський. 

Хоч результати виборів у 124 окрузі показали, що жарт цей Семераку навряд чи сподобався, бо округ він з тріском програв.

“Ідіоти” в Одесі 

Митниця – одна з тем, які, судячи з усього, особливо чутливі для Зеленського. Коли справа стосується митниці, президента постійно тягне на з’ясування стосунків.

Після Ужгорода, здавалося б, тему митниці можна було вважати закритою. Але вона знову виринила – в Одесі 13-го липня.

У цей день президент Зеленський зробив рознос в Одеському порту і на цій зустрічі був присутній і в.о. голови ДФС Олександр Власов. Як з’ясувалось, він обіцяв Зеленському після ужгородського наганяя звільнити голів регіональних митниць Заходу.  

“Ми з вами домовилися, що ви звільните митників, якщо вони самі не напишуть заяви про звільнення. Правильно? Після цього я побачив ваш пост у Facebook і дуже радів, бо зрозумів, що дійсно нормальна людина з’явилася. Потім я попросив надати мені документи, реальні, щоб я побачив. Вони не співпадали з вашим постом у Facebook. Тобто ви людей відправили у відпустку… Можна невеличку доповідь з цього питання?” – попросив Зеленський.

Власов на це сказав, що формально чиновники не звільнені, але де-факто обов’язків не виконують.

“Вони звільнені від виконання обов’язків, два посадовця  Селебор та Прокіпчук  пішли у відпустку, за станом здоров’я близьких родичів, і вони написали заяви на звільнення”, – пояснив Власов і отримав неочікувану відповідь.

“Ви вважаєте, що я ідіот?” – поцікавився Зеленський з характерним примруженням і закиданням голови трохи вбік. Зазвичай це означає, що “далі буде”.

“Гаразд, я. Ви нас усіх вважаєте ідіотами? Я хотів би, щоб ви особисто написали заяву на ваше звільнення. Не пішли у відпустку, а реально це зробили, якщо можна. Якщо ви не можете впоратися з людьми”, – холодно чеканив Зеленський.

Власов пообіцяв. І цього разу обіцянку виконав.

“Бандитське місто” Миколаїв 

Здається, немає чиновника, якого Зеленський не міг би попросити написати заяву. Будь-яка зустріч чи візит нового президента обов’язково закінчується цим.

Так сталося і в Миколаєві 17-го липня.

Президент прилетів у місто літаком зі свого парку і одразу почав з того, щоб з’ясувати, чому аеропорт у Миколаєві ніяк не добудують.

Спеціалісти пояснили йому, скільки треба грошей, часу і диспетчерів.

Але виявилось, що це тільки півбіди. А от криміналітет, який захопив владу у місті та області – оце куди більш серйозна проблема. 

Якийсь гарячий активіст навіть почав вимагати від Зеленського терміново створити спеціальний підрозділ і почати війну з криміналом на Миколаївщині.

За цим діалогом з іронічною усмішкою спостерігав в.о. глави місцевої ОДА В’ячеслав Бонь. Зеленський, який все життя радів чужим посмішкам, цього разу їх не оцінив.

“Всі кажуть мені: “Летимо у Миколаїв  найбільш бандитське місто”. Це нормально?.. Для чого ви взагалі працюєте?” – накинувся президент на в.о. глави ОДА, який явно такого повороту не чекав.

“Тобто?” – щиро не зрозумів той.

“Напишіть заяву”, – видав свою “коронку” Зеленський, коли почув, що Бонь і так не має наміру працювати із Зе!командою. І додав: “Всьо, порішали. Так же тут, в Миколаєві? Порішали і порішали”.

Робоча поїздка Президента України до Миколаєва. 17.07.2019.

«Ви робите такий вираз обличчя, ніби ви ні при чому й прийшли перший раз. Чому ви до людей ставитесь як до скотів?.. Усі кажуть, що Миколаїв є бандитським містом. Це нормально? Чиновники поводяться як бандити», – звернувся до присутніх миколаївських чиновників Президент України Володимир Зеленський, після чого запропонував написати заяву про звільнення в. о. голови Миколаївської ОДА В’ячеславу Боню.

Geplaatst door Офіс Президента України op Woensdag 17 juli 2019

“Продайте Ленд Крузьор” в Черкасах 

Гарячий липень публічних розносів закінчився для Зеленського у Черкасах.

Велика обласна нарада була нуднувата. На початку була невелика перепалка щодо того, кого пускають/не пускають на зустріч до президента.

Так би все могло і завершитись, якби не Сміла. Точніше – борги міста за тепло. Президент поцікавився у керівників міста, чому Сміла не заплатила борг у 3 мільйони за тепло, хоча скоро стартує опалювальний сезон.

Відсторонений мер Олексій Цибка і секретар міськради Віктор Федоренко пробували спихувати проблему один на одного, а тоді зійшлися на тому, що керівники області обіцяли їм виділити 3 мільйони, але аж у вересні.

“Це чия відповідальність, віддавати борги? Області чи ваша?” – скипів Зеленський.

“Ми свої обов’язки виконаємо”, – запевнив смілянський чиновник.

“Виконаєте? Упродовж тижня, будь ласка. Ви ж голова”, – відрізав Зеленський. І несподівано додав: “Яка машина у вас?”

“В смислі?” – розгубився секретар міськради Сміли.

“Машина. В смислі  автомобіль”, – по складах повторив президент. 

“Машина Тойота. Ленд Крузер”, – знайшовся чиновник.

“Продайте Ленд Крузьóр. На 3 мільйони вистачить. Заради людей. А тоді, якщо область вам виділить гроші  будете купувати собі новий автомобіль”, – підсумував Зеленський. 

Бурштиново-прокурорська республіка 

12-го серпня в Україні стало менше на одного керівника районного лісгоспу і кількох керівників обласних силових відомств.

Причина цього – уже традиційний рознос Зеленського. Цього разу дісталося чиновникам у Житомирській області.

За кілька годин в цьому краї президент встиг попросити звільнити керівників поліції та Служби безпеки, а ще прокурора області. Усіх – через процвітання бурштинової мафії.

“Ми почнемо працювати по всіх прізвищах у цих трьох областях (Волинська, Рівненська, Житомирська  УП). Щоб вони збирали свої речі і змінили адресу свого існування, змінили країну свого життя. Це буде найм’якший варіант для них”, – заявив Зеленський і почав по черзі розпікати обласних силовиків.

“Вам приємно, що про вашу поліцію кажуть, що “всі теж у схемі”?” – звернувся Зеленський до керівника обласної поліції. Той почав був розповідати про успіхи у боротьбі з копачами, але це йому не допомогло.

“Я вам не вірю. Я буду говорити з керівником. З Аваковим. Я теж вам рекомендую дуже покинути свою посаду… Може, ви й нормальна людина і у схемі не були, але ви не можете нічого зробити з піратами бурштиновими”, – попросив Зе і по черзі переключався з одного силовика на іншого, аж поки не дійшов до головного житомирського лісника Андрія Курінського.

“Нам кажуть, ви в схемі. Ви особисто. О, ще є такий бандит “Пірат” Віктор Олійник. І про нього нічого не знаєте? Угу… Зрозумів вас… А дуже хочете працювати? Ви не корисні державі. Не корисні”, – обірвав Зеленський спроби лісника вдати із себе жертовного Робін Гуда.

Після цього президент перейшов до свого улюбленого заняття – вмовляння піти у відставку.

“Ви скільки років працюєте? 5 років. Це все при вас, виходить. Розумієте? Саме 5 років розграбувань. Можете піти пошукати іншу роботу? Ви можете сам звільнитися? Чи будете, як податківці – вони з однієї області тікають від нас в іншу. Можна домовитись, що звільняєтесь і все?” – почав Зеленський. 

“Коли треба”, – зібрався з духом лісник.

“Треба 5 років тому, я вже це зрозумів. Але, якщо можна, завтра”, – закінчив Зеленський.

Роман Романюк, УП

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована